
Церква Святої Трійці
Найдавніша частина церкви має майже квадратну основу з великою апсидою; чотири колони ділять наос на ширший середній та два вузькі бічні нефи, що незвично для цього краю. Внутрішню притвору з куполом добудовано 1592. року, а зовнішню – 1875/76. року. Церква частково заглиблена в рельєф, тому підлога вівтаря майже на два метри нижча за рівень землі зі східного боку. Іконостас близько 1806/07. року виконав поп Симеун Лазович.




















