Чорногорія маленька, але стіл змінюється щогодини їзди. На узбережжі кухня ґрунтується на рибі, злаках і оливках, довкола Скадарського озера – на коропі, уклєві та црмницькому вині, на Нєгушах – на пршуті й сирі, висушених на зустрічі морського й гірського повітря, а на півночі – на молоці, сирі, каймаку та ягнятині. Усюди діє одна порада: куштуйте те, що їдять господарі.
Що їдять у якому краї Чорногорії: узбережжя і Бока, Скадарське озеро і Црмниця, Нєгуші та Катунська нахія, гірська північ, і де це скуштувати.
Географія визначила, що в Чорногорії їдять: з моря та озера надходить риба, з гір – ягнятина, козлятина, телятина, сир і каймак. Давні рецепти збереглися, бо господарі й сьогодні готують із місцевих і сезонних продуктів, тож найкраща порада, де б ви не були, – куштуйте те, що їдять вони.
Узбережжя і Бока
Кухня узбережжя – помірковано середземноморська: злаки, риба й оливки, які збирають із вересня і вичавлюють на оливкову олію. Рибу готують на граделе, лешо, у бродеті або смажать, а до неї подають мангольд, картоплю й поленту. Бока має свої страви – від мідій і чорного різото до бокельського бродета з дрібної синьої риби, а Паштровичі – домашні макарулі. Докладніше про це ми пишемо на сторінці про морські спеціалітети.
На морі господар ставить на стіл сир з олії, пршут, оливки й домашнє вино, а приморці охоче п’ють беванду – половина вина і половина води.
Скадарське озеро і Црмниця
Біля озера та на Рієці Црноєвича стіл озерний: короп, копчений або приготований на сковороді із сушеними сливами, яблуками й айвою, дрібна уклєва, смажена або копчена, і вугор, запечений із рисом. До цього господарі наливають своє вино, найчастіше црмницький вранаць, і чекають, щоб ви його оцінили.
Чи знали ви?
На півночі та в центральній частині Чорногорії гостя, який приходить, офіційно зустрічають хлібом і сіллю, потім приганицями з медом, а вже потім подають мезе, яке в ресторанах називають чорногорський п'ят.
Нєгуші і Катунська нахія
У селах під Ловченом виробляють нєгушський пршут, а також нєгушський сир, ковбасу і каштрадину – сушене овече м’ясо. Секрет місцеві пояснюють кліматом: тут зустрічаються морське й гірське повітря, а м’ясо коптять на букових дровах. У кафанах на старому шляху Цетинє–Котор пршут і досі нарізають із сиром, медовухою та домашньою ракією. Далі в глиб країни каштрадину варять із раштаном – чорною капустою.
Гірська північ
На півночі кухня пов’язана з худобою і катунами: качамак і цицвара з кукурудзяного борошна, каймак і скоруп, колашинський листковий і плєвальський сир, ягнятина під сачем або варена в молоці, сушена яловичина і форель із гірських річок. До мезе тут нєгушський пршут замінюють яловичим, а каймак подають до кожного столу.
